Кожні п’ять секунд на планеті сліпне людина. За деякими
підрахунками, 2020 року сліпих буде 60 мільйонів. Особливо багато їх у
країнах на кшталт Китаю та Індії, де населення швидко зростає.
«Якщо у громаді хтось втрачає зір, це не лише його проблема, а
проблема всієї громади»,- каже лікар Тонґ Шенґ з Вашингтонського
університету. Уродженка Китаю працює в Інституті глобальної охорони
здоров’я. Вона з’ясувала, що хвороби, які ведуть до втрати зору –
малярія та туберкульоз – зникнуть зі списку найбільш поширених хвороб у
світі.
«Наш інститут проводив дослідження, наскільки ці хвороби становлять
навантаження для громади. Коли складаєш список найбільш поширених
небезпечних хвороб, з’ясовується, що катаракта була 2002 року на 14
місці. Але 2030 року зі старіючим населенням вона підніметься на 10
місце й обжене туберкульоз і малярію»,- каже Тонґ Шенґ.
Щойно лікар зробила ще одну трансплантацію рогової оболонки ока. Такі
операції роблять у світі уже понад 100 років, вони швидкі й нескладні.
Але якщо на Заході вони вже стали рутиною для офтальмологів, у країнах,
що розвиваються, ситуація складніша. Після трансплантації важливий
післяопераційний догляд. Пацієнти з розвиненою хворобою потребують
особливої уваги, каже Тонґ Шенґ: «Коли йдеться про тяжку форму
захворювання, в бідних країнах це більшість випадів, трансплантація має
мало шансів на успіх».
Як тоді допомогти пацієнтам у сільських районах? «Інколи інфекція
може призвести до дуже швидкого перебігу хвороби. Пацієнт може втратити
зір за 24 години, якщо його відразу не лікувати»,- каже лікар. Ця дилема
змусила її шукати доступну для бідних штучну сітківку ока.
«Якось під час подорожі до Монголії у мене виникла ідея з мікрочипом.
Коли я проводила тренінг для азіатських лікарів з трансплантації
рогової оболонки, я помітила, що чимало пацієнтів приїхали на верблюдах.
Вони були бідні, в них не було нормальних туалетів, але в кожного був
мобільний телефон. Зрештою, це їхній зв'язок зі світом»,- каже Тонґ
Шенґ.
Отже, американський лікар розробила прототип контактної лінзи,
нашпигованої мікроелектронікою – у ній був мікрочип для вимірювання
кров’яного тиску. Те, що на перший погляд здається науковою фантастикою,
насправді є революцією в боротьбі зі сліпотою. Чип завбільшки з
наконечник авторучки випробували на очах зайця.
«Увесь механізм потребує дуже небагато енергії. Щоб провести
вимірювання, достатньо мобільного телефону. За допомогою лінзи можна
вимірювати тиск в очах на відстані. Можна також вбудувати в нього сигнал
тривоги, який лунатиме кожного разу, коли пацієнту терміново потрібний
лікар»,- розповідає Тонґ Шенґ.
Дорога розробка, дешеве виробництво
Дехто вже називає результати роботи американських вчених проривом.
«Розробка цих чипів була дуже дорогою, але у виробництві вони не
коштують і 25 центів. Отже, для пацієнтів у країнах, що розвиваються,
вони доступні. Треба також зважати, що трансплантація у нас може легко
коштувати 9 тисяч доларів. А в бідних країнах люди ледь заробляють два
долари на добу»,- продовжує вчений з Вашингтонського університету.
Вона сподівається, що вже незабаром їй вдасться створити штучну
сітківку ока за десять доларів.
Автор: Ян Туссінґ / Роман Гончаренко
Редактор: Захар Бутирський
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5571408,00.html