Кафедра
Инженерных дисциплин
 
Краснодонский факультет инженерии и менеджмента
Восточноукраинского национального университета
имени Владимира Даля
Вт, 19.03.2024, 10:41
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта

Форма входа

Категории раздела
Новости Факультета!!! [141]
Новости нашего региона [484]
Новости науки и техники [1134]
IT- новости [933]
Авто-новости [98]
Сообщения об интересных событиях [414]
Зарубежные новости [203]
Новости материаловедения [74]
Водород [28]
Сведения о влиянии водорода. Водородная энергетика.
Здоровье [126]
Новости образования [48]
Новости университета [43]
Новости Украины [70]
Разное [320]
Триботехника [1]
Компьютерные игры [43]
Программирование [9]
Подготовка к поступлению [162]

Поиск

Луганська область / The Lugansk Region

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Луганщина)
Перейти до: навігація, пошук
Луганська область


Герб Луганської області Прапор Луганської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Луганщина
Східна брама України
Світанок України
Країна: Україна Україна
Утворена: 3 червня 1938 року
Код КОАТУУ: 44000
Населення: 2 344 200 1 червня 2008
Площа: 26 684 км²
Густота населення: 87,9 осіб/км²


Телефонні коди: +380-64
Обласний центр: Луганськ
Райони: 18
Міста:

обласного значення
районного значення


14
23
Райони в містах: 4
Смт: 109
Села: 109
Селища: 678
Селищні ради: 89
Сільські ради: 206
Номери автомобілів: BB
Інтернет-домени: lugansk.ua; lg.ua
Мапа району
Обласна влада
91016 м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3
Веб-сторінка: http://oda.lg.ua
Голова ОДА: Антіпов Олександр Миколайович
Рада: Луганська обласна рада
Голова ради: Голенко Валерій Миколайович

Луганська область утворена 3 червня 1938 року, до 1990 року називалась Ворошиловградська область. Розташована в східній частині України, в басейні середньої течії Сіверського Дінця. Посідає шосте місце за населенням і десяте за площею серед адміністративно-територіальних одиниць країни. На північному сході та сході межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовською областями Росії. На заході з Донецькою і Харківською областями України. Луганську область образно називають східною брамою чи світанком України.

Зміст

[сховати]

[ред.] Історія

Заселення території області розпочалося приблизно 100 тис. років тому. Величезна, практично незаселена територія отримала історичну назву «Дике поле», відділяла Руську державу від Кримського ханства. З XVI ст.. в південних степах починають утворюватися сторожеві служби, укріплені лінії. З'являється багато російських військових. Після придушення польсько-шляхетськими військами збурень 20-30-х років XVII ст.. тут почала утворюватися нова історична область — Слобідська Україна. Наприкінці XVII ст. Розпочався значний для того часу видобуток кам'яного вугілля в районі Лисичанська.

З метою об'єднання в одне ціле вугільних районів басейна у лютому 1919 р. було утворено Донецьку губернію з центром у місті Луганськ, яку 3 червня 1938 р. було розділено на Сталінську і Ворошиловградську. В 1958 році, область було перейменовано на Луганську, й так вона проіснувала до 1970 року, коли їй знову було повернено назву Ворошиловградська.

Зі здобуттям Україною незалежності Луганська область увійшла до складу її земель і сьогодні є одним з провідних індустріальних центрів.

[ред.] Районування

Серед етнографів існують 3 підходи щодо районування території Луганської області[1]:

  1. Вся територія включається у межі Слобожанщини;
  2. Північна частина відноситься до Слобожанщини, південна – до південного (причорноморського) регіону;
  3. Територія Луганщини включається до окремого регіону – Донщини (Донеччини).

[ред.] Населення

На 1989 рік в області мешкало 2862,7 тис. осіб. За переписом 2001 року населення області складало 2546,2 тис. 5,7 % жителів України [Джерело?]. За чисельністю населення Луганська область займає четверте місце серед областей України. Вона належить до найбільш густонаселених областей.

У національному складі населення українців 54,8 %, росіян 41,7 %. Етнічні українці складають більшість в усіх районах області крім Станично-Луганського, де історично переважають дінські козаки, яких враховували на переписі як росіян, які в сумі склали 85,1 % мешканців району.

На червень 2008 року серед 2344,2 тис. мешканців на той час 2029,1 тис. міських, 315,1 тис. — сільських, себто у містах і селищах міського типу проживало 87 % населення, у селах — 13 %. Середня щільність населення 87,9 осіб на 1 кв. км.

Мовна ситуація в Луганській області характеризується жорсткою росифікацією. Лише в проміжку між двома переписами населення (1989 і 2001 років) відсоток тих, хто вважає українську мову рідною, зменшився на 4,9 %, а російську — відповідно збільшився на 4,9 %. Тож на 2001 рік українську мову вважали рідною лише 30 % населення Луганської області. Українська мова рідна для 63,8 % селян і 25,5 % містян. За офіційними даними по школах Луганської області лише 40 % можуть навчатися українською (переважно у сільській місцевості). Тим не менш, кількість бажаючих скласти ЗНО українською мовою у 2008 році в Луганській області склала тільки 19 %, а 81 % здавали російською. Однією з причин є те, що навіть серед 40 % учнів україномовних шкіл чимало насправді змушені навчатися російською, а українською значаться лише на папері.[2] У кількох містах області немає жодної україномовної школи.

[ред.] Географія

[ред.] Площа

Площа області складає 26 684 км².

[ред.] Рельєф

Поверхня області представляє собою хвильову рівнину, що підвищується з долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж. Він був сформований потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Найвища точка — Могила Мечетна — 367 м. Найбільш характерною рисою кряжа є чергування пагорбкуватих водораздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. В долині рік Міуса і Нагольної висота Донецького кряжа знижується, і східні схили переходять в Приазовську берегову рівнину. На північ зниження проходить поступово і до Сіверського Дінця обривається стрімким виступом, утворюючи мальовничий правий берег ріки. В лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. На крайній півночі в межі області заходять вибалки Середньоруського узгір'я. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50м) на південь і південний захід до долини Сіверського Дінця. Вздовж лівого берега ріки тягнеться порівняно неширока (16 — 18 км.) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни.

[ред.] Ґрунти

Ґрунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає метра товщини, а іноді навіть більше. Поширені також дернові ґрунти. Застосування правильної агротехніки дозволяє збирати досить високі урожаї вирощуваних тут сільскогосподарських культур, баштанних, овочів.

[ред.] Клімат

Клімат помірно-континентальний з відчутними засухами. Середня температура найтеплішого місяця червня +21 °C і найхолоднішого січня −7 °C. Вітри переважно східні і південно-східні. Максимальна середньорічна кількість опадів (550мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна. Весна — сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо жарке, друга половина його — помірно суха. Осінь сонячна, тепла, суха.

[ред.] Водні ресурси

Дивіться також: Річки Луганської області

Водні ресурси області формуються в основному за рахунок річкового стоку р. Сіверський Донець, який поступає з прилеглих територій і безпосередньо в межах області, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Сумарні водні ресурси складають у середньому по водності рік 5,65 кв.км, з яких 64 % складає притік, 226 — місцевий стік і 10 % підземні води.

В області — 123 річки, 6 із яких мають довжину більш 100 км. Головна річка — Сіверський Донець, довжина її в межах області складає 265 км, площа водозабору — 24,9 кв.км, або 93 % площі області. Також є 60 озер, найбільші з них Боброве та Вовче, 60 водосховищ площа дзеркала яких складає 5,68 тис.га, 302 ставки — площа дзеркала 2,67 тис.га. Річки, озера, водосховища і ставки використуються для промислового, комунального водопостачання, зрошення і риборозведення.

Стосовно запасів водних ресурсів Луганська область відноситься до недостатньо забезпечених. Водозабезпеченість території і населення області загальними водними ресурсами в 1,5-2,0 раз нижче ніж в середньому по Україні. Особливістю водного режиму річок області є нерівномірний розподіл стоку протягом року. На півночі області 60-62 %, а на півдні 53-58 % річного стоку формується весною, що не відповідає обсягу водоспоживання. Обсяг водовідбору більш ніж в 3 рази перевищує ресурси річкового стоку, який формується в межах області в маловодний рік, тобто водозабезпечення населення і громадського господарства орієнтоване на використання транзитного стоку. Місцеві водні ресурси не забезпечують розбавлення стічних, особливо забруднених вод, що не дає можливості підтримувати потрібний санітарно-екологічний стан річок.

Загальна кількість розвіданих запасів підземних вод на території області складає близько 2800 тис.куб.м, з них затверджено державною комісією по запасах — 1761 тис.куб.м на добу. Кількість підземних вод, якість яких відповідає ДЕСТУ «Вода питна», складає близько 354 тис.куб.м на добу, тобто 13 % від загальних запасів.

Стан підземних вод в області характеризується постійним погіршенням їх якості за рахунок збільшення загальної жорсткості,мінералізації та появи шкідливих компонентів. Основною причиною забруднення підземних вод є значне техногенне навантаження території і незахищеність водоносних горизонтів з поверхні землі. Прогнозні розрахунки запасів коніційних питних підземних вод при незмінному рівні техногенного впливу на території області на 2010 рік очікуються в обсязі 161,0 тис.куб.м на добу. Приведені дані свідчать, що проблема збереження поверхневих та підземних вод в області надто гостра.

[ред.] Природні ресурси

[ред.] Природно-рекреаційний потенціал

Природно-заповідний фонд області складає 101 об'єкт загальною площею 14,2 тис.га, в тому числі Луганський Державний заповідник, 25 заказників, 52 пам'ятника природи, 15 заповідних урочищ, 8 парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва.

[ред.] Корисні копалини

Луганська область є одним з найбільш розвинених у промисловому відношенні регіонів України з широким комплексом різноманітних видів мінеральної сировини.

[ред.] Вугілля

Основною корисною копалиною області є кам'яне вугілля, загальні балансові запаси якого складають 14541 млн.т. Із них на балансі діючих шахт знаходиться 3074 млн.т, на підготовлених для нового шахтного будівництва 26 ділянках (резерв підгрупи «а») — 4104,3 млн.т, на підготовлених для реконструкції діючих шахт ділянках (резерв підгрупи «б») — 1689,8 млн.т .

[ред.] Газ

В області розвідані та експлуатуються ряд родовищ природного газу: Краснопопівське, Боровське, Капітонівське, Муратовське, Лобачівське, Кондрашевське, Вильховське, Макіївське, Зайцівське. Експлуатуються два підземних сховища газу — Вергунське та Краснопопівське. Проводяться пошукові роботи на газ на Кримській, Метелкінській, Смолянинівській, Ямпільській, Східно-Капітанівській, Боровській площах, Сентянівській та Марковсько-Кружилівській зонах. Проводяться роботи по оцінці накопичення вуглеводневих газів в межах полів діючих шахт та прилеглих до них площ з метою залучення метану в промислове використання.

[ред.] Будівельна сировина

Для будівельної індустрії області підготовлено 123 родовища нерудної сировини, які враховані у Державному балансі запасів, в тому числі: 41 будівельного каміння, 33 цегельно-черепичної сировини, 19 карбонатної сировини, 1 керамічної сировини, 1 гіпсу.

[ред.] Фосфати

Ведуться роботи по створенню власної сировинної бази фосфатної сировини. В результаті пошуків на території області виділені ряд перспективних ділянок з загальними прогнозними ресурсами 1166 млн.т фосфоритів.

[ред.] Золото

В нинішній час в Нагольному рудному районі Донбасу встановлена промислова рудоносність на золото-срібні руди (Бобриковське, Гостро-Бугірське, Журавське та д.і. родовища) та літій. Бобриківське родовище окислених руд (до глибини 50 м) практично підготовлене для відпрацювання відкритим способом.

[ред.] Мінеральні води

Для бальнеологічних та лікувальних целей видобуваються юромні, хлоридно-натрієві високомінералізовані мінеральни води, які широко розповсюджені на території області у вигляді смуги шириною 60-90 км, півнична межа якої проходить по лінії Троїцьке-Новопсків-Біловодськ, а південна — Лисичанськ-Луганськ.




Мы - Далевцы!

Календарь
«  Март 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архив записей

Наши партнёры
  • Кафедра гуманитарных и социально-экономических дисциплин
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Copyright MyCorp © 2024     Created by Alex Kalinin