Юні академіки сьогодні - лідери країни завтра? Перспективи підтримки обдарованих дітей в Україні
|
Систематизований
пошук і робота з обдарованою молоддю в Україні ведеться фактично тільки
державним позашкільним навчальним закладом Малої академії наук
учнівської молоді. Однак навіть ті позитивні зрушення, які можна
побачити на полі діяльності цієї організації за декілька років,
вимагають серйозної модернізації. Для пошуку шляхів вирішення цього
питання та вироблення єдиної концепції дій в Східноукраїнський
національний університет імені Володимира Даля (Луганськ) на
Всеукраїнський чотириденний семінар-практикум «Вплив освітньої системи
Малої академії наук на формування наукового світогляду та пошукового
мислення учнів загальноосвітніх навчальних закладів» з`їхалися
директори представництв Малої академії наук України, керівництво МАНУ,
перші керівники області.
Сьогодні Робота Малої академії наук сконцентрована в усіх 27 областях
України. Всі вони діють як окрема юридична особа або входять окремим
структурним підрозділом в інші позашкільні, вищі навчальні заклади,
установи системи НАН України, Міністерства освіти і науки України,
Академії педагогічних наук України.
«Випускники навчальних закладів представляють нове покоління майбутніх
науковців, - підкреслив президент Луганського відділення Малої академії
наук учнівської молоді, директор департаменту навчально-методичної
роботи СНУ ім. В. Даля Анатолій Андрющук. - Тому гостро стоїть питання
про важливість впливу Малих академій наук на учнів загальноосвітніх
закладів. Адже всі учасники МАНУ - обдаровані діти. Досвід показує, що
рівень їх науково-дослідних робіт відповідає рівню студента третього
курсу».
Луганськ не випадково обрано місцем проведення семінару. Луганське
відділення МАНУ, за словами директора державного позашкільного
навчального закладу Малої академії наук учнівської молоді Оксена
Лісового, має великий позитивний досвід роботи з науково-обдарованими
дітьми і низку впроваджених інноваційних педагогічних проектів.
«Луганське відділення має добрий, щільне охоплення і забезпечує
можливість талановитим дітям з усіх районів і сіл отримати доступ до
наукової діяльності в ранньому віці, - розповів Оксен Лісовий. -
Сьогодні це дуже важливо, оскільки дітей творчих потрібно формувати ще
з раннього віку. Потім робити це буде вже пізно».
Учасники семінару ознайомилися з діяльністю регіональних філій
Луганського відділення Малої академії наук учнівської молоді в
Лисичанську, Перевальську і Краснодоні. Там пройшла робота в декількох
секціях: «Правознавство», «Літературна творчість», «Початківець», «Юний
дослідник», «Екологія», «Геологія». Поряд з відмінними показниками
Луганській області загальна картина діяльності МАНУ на світовій арені
не настільки результативна. Багато європейських країн, наприклад,
Ірландія, використовують потенціал учнівської молоді та йдуть шляхом
формування і розвитку творчих здібностей у дітей з раннього віку. Це
дозволяє буквально за кілька десятиліть відродити економіку.
Позитивний результат діяльності МАНУ можна окреслити двома основними
показниками: охоплення дітей, тобто кількісний показник і
результативність діяльності учнів у конкурсах та олімпіадах різних
рівнів, методичне та педагогічне забезпечення. Однак обидва показники
можуть носити частку суб`єктивізму. «Альтернатива завжди є, - розповів
Оксен Лісовий. - Можна домагатися кількісно-якісного показника,
працюючи з трьома-п`ятьма спеціалізованими школами. Але при цьому
десятки тисяч дітей з сіл не отримають доступу до наукової творчої
діяльності. Але ж вони не менш талановиті!».
Тому система функціонування МАНУ в сучасних умовах потребує
модернізації та чіткої систематизації. Серед головних проблем
результативності роботи - відсутність чіткої державної підтримки. Так,
наприклад, в торішніх правила прийому до вузів випускники МАНУ були
позбавлені можливості пільгового вступу. Хоча саме вони - повністю
підготовлені до наукової діяльності студенти, які мають базовий рівень
знань, який часто перевищує не тільки загальний рівень випускника
школи, а й вступний стандарт вузів.
«Україна має добрі передумови для підтримки учнівської молоді, -
розповів Оксен Лісовий. - Нам вдалося зберегти систему МАНУ в кожній
області і в багатьох районах. Але на сьогодні ми не маємо чіткої
державної підтримки. У нас високий ресурс педагогів та установ, ресурс
дітей - колосальний, працювати є кому і з ким. При цьому гостро
відчувається брак інших ресурсів - нормативних, матеріально-технічних».
Систематизація роботи з молоддю в цьому напрямі потребує постійного
контролю та супроводу, перш за все, держави, оскільки стимулювання
активності молоді та її підтримка - запорука успішного розвитку держави
в соціальній, економічній, політичній та виробничій сферах. Зараз
компетенція МАНУ на всій території обмежена поняттям «учнівська
молодь». Так, механізм роботи повинен починатися з систематизації
роботи МАНУ з усіма навчальними закладами, МОН, НАН і т.д. Адже зараз
на етапі навчання у МАНУ держава вкладає кошти в розвиток молоді. Але
після закінчення школи і переходу до вузу молодий чоловік, в основному,
залишається сам по собі, тим самим інвестиції держави можна вважати
втраченими. Хоча цей випускник вже готовий для повноцінної і головне,
ефективної наукової діяльності спочатку у вузі, а потім і в
Національній академії наук України. Остання відчуває гостру
необхідність у притоку талановитої молоді. На засіданні її Президії
основною темою стало питання про розширення співпраці з МАНУ, були
запропоновані структурні зміни в діяльності двох організацій. Перше з
них - входження МАН в структуру Національної Академії наук України із
закріпленням відповідних інститутів за секціями Малої академії наук
України. Друге - спільне методичне забезпечення.
Зараз Мала академія наук України підтримує учнівську молодь у бажанні
самовираження та професійного пошуку, адже діти - а з ними і майбутнє
нашої країни, в руках дорослих. І від того, яка сьогодні буде стратегія
підтримки молоді, багато в чому залежить розвиток і процвітання України
завтра.
http://snu.edu.ua/index.php?nmode=985
|
