Далівські археологи знайшли унікальні поховання епохи бронзи
|
Фахівці
Археологічного науково-дослідного центру «Спадщина» Східноукраїнського
національного університету імені Володимира Даля виявили під
Лисичанськом унікальні поховання стародавніх катакомбних племен.
У розкопках чергової успішно
завершеної експедиції Далівського університету взяли участь близько 30
осіб. Крім співробітників Археологічного центру «Спадщина» і
Археологічного музею, до неї увійшли добровольці зі студентів та
випускників юридичного факультету університету, які вирішили присвятити
свої канікули благородній справі охорони і вивчення національної
історико-культурної спадщини (Олексій Риндич, Роман Пономарьов,
Єлизавета Стадник, Денис Іщенко, Костянтин Євтушко, Дмитро Багліков та
інші).
«У поточному польовому сезоні археологам університету, на базі
якого спільним наказом МОН і НАН України утворено Східноукраїнський
відділ Інституту археології НАН України, треба було провести охоронні
розкопки курганів, які руйнуються, виявлених в ході інвентаризації
пам`яток археології на території Лисичанської міської ради, - розповів
керівник Археологічного науково-дослідного центру «Спадщина» професор
Сергій Санжаров. - З цією метою між СНУ ім. В. Даля та Лисичанською
міськрадою був укладений договір про співпрацю і створена експедиція.
Саме завдяки спільним зусиллям в порівняно короткий термін - один місяць
- нам вдалося розкопати три древні кургани на північно-західній частині
Лисичанська та викрити 20 стародавніх поховань, датованих бронзовим
віком (25-15 ст. до н.е.)».
Унікальним за своїм науковим змістом були поховання кургану на
межі міст Лисичанська та Новодружеська. Тут виявлено п`ять стародавніх
поховань. Основним і центральним у даному кургані було раннєкатакомбне
поховання № 5, створене у величезній за розмірами підземній поховальній
камері. Вхід в камеру був закритий масивної плитою з піщанику, навпроти
якої виявлено дві кам`яні антропоморфні стели, що виконують функцію
оберегів-зберігачів душ конкретних померлих. Судячи зі складності
поховального обряду, масштабних розміров поховальної споруди і самого
древнього кургану (висота до двох метрів при діаметрі в 25 метрів), дане
поховання належало до числа представників родової знаті на рівні
аристократії великого союзу племен.
Сама похоронна камера в поперечнику досягала 3,5 метри, здійснена
на глибині трьох метрів і мала не традиційну овальну, а шестикутну
форму, що, ймовірно, відображало міфологічні уявлення про форму
навколишнього світу. Гострі кути камери були орієнтовані на північ і
південь, а двоє похованих (чоловік і жінка) укладені обличчям на схід, у
бік виходу з камери. При цьому вони були розміщені в скорченому
положенні на правому боці в позі сплячих.
Дивує стан кістяка чоловіка. Виявилося, у момент здійснення
поховання вже були відсутні частини його тіла (не було рук, гомілкових
кісток лівої ноги, лицьової частини черепа). Такі поховання
зустрічаються досить рідко і трактуються археологами як розчленовані,
тобто одноплемінники поховали залишки тіла померлого, загиблого на
стороні, можливо, під час полювання, військових походів тощо. Але
найдивовижніше, що в момент поховання одноплемінники реконструювали
обличчя померлого за допомогою сирцевої глиняної маси. Вони створили на
частині черепної кришки, що збереглася, реальний портрет стародавньої
людини, навіки відобразили його вигляд. У науковому відношенні - це
унікальне відкриття, що конкретизує складності ідеологічних уявлень
стародавніх жителів України бронзового віку. Подібні відкриття ще не
зустрічалися в археології даного періоду всього Північного
Причорномор`я.
Загадки стародавніх катакомбних племен ще належить розкрити в
ході лабораторних досліджень отриманих матеріалів. Але вже перші
інтерпретації виводять на тісні культурні зв`язки давніх жителів Східної
України середини третього тисячоліття до нашої ери з цивілізаціями
Давнього Сходу. Саме в останніх широко використовувалися в похоронній
обрядовості як портретування черепа, антропоморфної стели, так і
шестикутні фігури, наприклад, зірка Давида. Виходить, в ту далеку епоху
територія сучасної України вже входила в ареал впливу світової
цивілізації країн Стародавнього Сходу.
Після реставраційних робіт на основі отриманих знахідок буде
організована виставка нових експонатів Археологічного музею СНУ ім. В.
Даля.
Підготувала Наталія Вергуненко
http://www.snu.edu.ua/index.php?nmode=1100
|
