Електронне сміття - загроза і джерело цінних матеріалів
Мобільні телефони, комп'ютери та інші електронні прилади, котрі вже
відпрацювали своє, у разі правильної переробки, можуть стати джерелом
цінних матеріалів.
Людство шаленими темпами продукує електронне сміття. Якщо старі
або поламані комп'ютери, мобілки чи інші електроприлади просто викидати
на смітник, то вони стають джерелом високотоксичного забруднення. Якщо
ж їх правильно переробити, то, по-перше, не буде шкоди для довкілля, а
по-друге, буде отримана цінна сировина.
 Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift:
2008 року у світі було продано 1,2 мільярда мобільних телефонів. До
цього ще майже 300 мільйонів комп'ютерів. Час експлуатації цих приладів
є доволі коротким, часто їх викидають не тому, що вони відпрацювали
свій ресурс або поламалися, а тому, що на ринку з'являються новіші і
кращі моделі. Найбільший у світі ярмарок комп'ютерних технологій
CeBIT, що завершується у Ганновері, є яскравим прикладом. Рекламні
стратегії виробників навіюють людям бажання придбати останню
технологічну новинку. Утім, що робити зі старою мобілкою, котра ще
працює, але за півтора роки просто технічно застаріла?
Викинути чи утилізувати?
Керівник проекту еко-IT з німецької організації Deutsche
Umwelthilfe Штефан Хольцманн розповідає: «Мобілка складається з
багатьох матеріалів. Перше, що впадає в око, коли ми користуємося
телефоном, це акумулятор і пластмасовий корпус. У цей корпус, що
найчастіше є сумішшю з кількох пластмас, втиснуто дуже багато
електроніки з дуже цінних матеріалів, наприклад, міді, золота, а також
і дуже рідкісні метали, наприклад, іридіум чи кобальт».
Deutsche Umwelthilfe спільно з телекомунікаційним гігантом
T-Mobile ще вісім років тому започаткувала акцію зі збирання мобілок
для правильної утилізації. У Німеччині старий телефон можна
безкоштовно відправити за певною адресою на переробку. Утилізація
допомагає заощаджувати коштовні ресурси.
«Справді, завдяки вторинній переробці можна берегти ресурси. Адже
запаси деяких з цих матеріалів, наприклад, іридію, є дуже обмеженими.
Тому ми намагаємося створити кругообіг сировини, аби і задовольняти
попит на ці речовини, і унеможливити їхнє викидання», - пояснює
Хольцманн. Гарний приклад - мідь, яка міститься у всіх електроприладах.
Аби видобути тонну міді, потрібно переробити тисячу тонн гірської
породи. Згодом ця тонна міді опиняється у 14 тоннах електронного
сміття. Звідти її можна дістати назад.
Не сміття, а джерело ресурсів
У Швеції вже теж упродовж багатьох років існує проект з вторинної
переробки старих мобільних телефонів і комп'ютерів. У тонні старих
мобільних телефонів знаходиться приблизно кілограм срібла і 300 грамів
золота, підрахувала організація «Відходи Швеції». Ян Олоф Ерексcон,
директор шведського сервісного підприємства El-Kretsen, що на
замовлення виробників збирає і переробляє електроприлади, які вже
відпрацювали своє, розповідає: «Мобільні телефони - це складна
техніка, оскільки вони передають електричні сигнали. У їхньому складі
багато благородних металів. Тож, старі прилади є джерелом сировини.
Завдяки переробці ці матеріали ефективно використовуються багато разів
знову і знову».
 Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Гори сміття на околицях Кампали
Утім, йдеться не лише про переробку сировини, а насамперед про
турботу про довкілля. Наприклад, Уганда нещодавно заборонила ввезення
до країни вживаних комп'ютерів, оскільки проблема утилізації постала
дуже гостро. В Уганді просто немає системи переробки цих приладів.
Гори відходів просто неба
На околицях столиці цієї країни Кампали просто неба валяються
побутові та хімічні відходи, а також електронне сміття. Угандійське
відомство з питань довкілля регулярно аналізує проби стічних вод, аби
визначити рівень забруднення. Щось інше зробити складно, адже в країні
не існує системи сортування відходів і утилізації. Тож Онесмусу Музвезі
з природоохоронного відомства у Кампалі не залишається нічого іншого,
як намагатися привернути увагу до цієї проблеми.
«Рівень важких металів значно перевищує максимально припустимі межі.
Один приклад: вміст заліза не повинен перевищувати 10 міліграмів на
літр, а він сягає позначки 77 міліграмів. Рівень свинцю теж є дуже
високим. Він має бути приблизно 0,1 міліграма, а насправді знаходиться
на позначці 1,4. Ці дані дуже тривожать».
 Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift:
Не потонути б у смітті
Тоді як розвинуті індустріальні країни переробляють електронне
сміття, що є вигідною справою, держави, які розвиваються, не мають ні
технологій, ні інфраструктури, щоб гори відходів, які постійно
зростають, утилізовувати хоча б без значної шкоди для довкілля. Важкі
метали, які містяться в акумуляторах, можуть спричиняти рак. Інші
забруднюють ґрунтові води, планету і атмосферу. І ці небезпечні гори
сміття ростуть і ростуть, застерігають експерти програми ООН з
довкілля UNEP. До 2020 року обсяги електронного сміття в Індії
збільшаться у 5 разів, У Південно-Африканській Республіці та Китаї
зростуть у два – чотири рази. Вже сьогодні Китай щороку продукує 2,3
мільйони тонн електронного сміття. Більший показник мають тільки США.
Багато природозахисних організацій вимагають від виробників у всьому
світі гарантії на збирання та утилізацію старих приладів. Також вони
закликають людей замислитися, чи справді їм потрібно змінювати
комп'ютер чи мобілку через кожні рік-півтора.
Автор: Геллє Єппесен, Наталя Неділько
Редактор: Тетяна Бондаренко http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5328200,00.html
|
