Гімалайська стійкість для сільськогосподарських рослин – німецькі вчені над цим вже працюють
У Гімалаях ростуть рослини, стійкі до морозів і посухи. Чи можна
прищепити їхні властивості сільськогосподарським рослинам? Це питання
вивчають науковці в рамках унікального німецько-індійського проекту.
Гімалаї – це покриті снігом гірські вершини, розріджене повітря і
пронизливий холод. Тут упродовж місяців немає опадів. Але, незважаючи
на ці екстремальні умови, місцеві особливо стійкі рослини виживають.
Завдяки чому їм це вдається і чи можна за допомогою цих знань зробити
більш стійкими сільськогосподарські рослини, відповіді на ці питання
намагаються знайти ботаніки з Науково-дослідного центру німецького міста
Юліх.
Інтенсивні дослідження
Учені тільки-но почали роботу над проектом, що здійснюється спільно з
індійським Інститутом біоресурсних технологій у західних Гімалаях.
Індійські вчені виявили у рослини Рotentilla гени, що відповідають за
стійкість до посухи. Цей спадковий матеріал уже було перенесено
лабораторній рослині Arabidopsis Thaliana.
На теперішньому етапі досліджень ретельно аналізують процес росту
генетично змінених рослин. «У нас, в Індії, на те, чим ми тут
займаємося, пішло б усе життя, - каже фізіолог рослин Санджай Кумар з
Інституту біоресурсних технологій. – В Юліху використовуються
технології, завдяки яким можна можна досконало вивчити рослину, не
руйнуючи її. Пришвидшується весь дослідницький процес».
Боротьба з глобальним потеплінням
У лабораторіях Юліха вчені будуть генетично змінювати і деякі
сільськогосподарські культури. У проекті беруть участь два підприємства
галузі рослинництва, одне – з Індії, друге – з Німеччини. Вони мають
намір у подальшому застосовувати результати досліджень на практиці – у
процесі вирощування бавовни та рапсу. «Посуха призводить до різкого
скорочення врожаю. Глобальні зміни клімату ще більше ускладнять
ситуацію. Наша мета – зробити рослини більш стійкими до стресових умов»,
- каже біолог Аніка Візе-Клінкенберг, котра керує проектом з німецького
боку.
Минуть роки, перш ніж буде досягнуто конкретних результатів, а
сільськогосподарські культури, виведені завдяки застосуванню нових
технологій, стануть більш стійкими. Однак для Наково-дослідного центру в
Юліху співпраця з індійськими коллегами вигідна вже нині. «Цей проект –
чудовий приклад того, як можна поєднувати фундаментальні дослідження
з практичним застосуванням», - відзначає Ульріх Шурр, директор
Інституту ботаніки в Юліху.- Ми тільки тепер починаємо розуміти, як
функціонують різноманітні рослинні системи в Гімалаях і як вони
переносять місцеві кліматичні умови.
Автор: Соня Фальнікар/ Наталя Неділько
Редактор: Дмитро Каневський
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,14888447,00.html
|