Баланін В.Х., Дитина Д.О., Дятчук А.В., Коб’юк І.В.
Національний транспортний університет, Україна
ТЕРТЯ, ЗНОШУВАННЯ, ЗНОСОУТОМНІ ПОШКОДЖЕННЯ І РУЙНУВАННЯ: ПИТАННЯ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Згідно з
даними, наведеними в багатьох джерелах інформації, наприклад [1; 2], близько
30% енергії, яка використовується в промислово розвинених країнах світу,
поглинається тертям. Особливо це відноситься до транспортних засобів. Так,
наприклад, відновлення працездатності автомобіля (в основному через зносні
пошкодження) становить більше 50% витрат на весь життєвий цикл, включаючи
виробництво, технічне обслуговування тощо.
Складність
транспортних перевезень виникає в результаті динамічних взаємодій системи
транспортний засіб – водій (оператор) – шлях сполучення – атмосферні умови.
Саме тому для
технічних спеціальностей вищих навчальних закладів країн СНД введені навчальні
дисципліни. в яких розглядаються ці питання. Наведемо приклади.
В Національному
транспортному університеті для спеціальності підготовки спеціалістів, магістрів
(на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр) «Технологія і устаткування
відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій» в навчальних
планах фігурує дисципліна «Триботехніка
та основи надійності машин».
В Білоруському
державному університеті транспорту читається курс «Основи трибофатіки» [3].
Аналіз
публікацій з цієї проблеми. Як зазначено в [4] в різних нормативних документах
з повітряного транспорту для позначення одних і тих самих понять
використовуються різні терміни, в деяких державних нормативних документах
терміни не гармонізовані з міжнародною термінологією. Ця обставина ускладнює
роботу з документацією. Деякі фахівці йдуть ще далі: висловлюється необхідність
використання спільної авіаційної мови у світовій практиці повітряного
транспорту [5].
Деякі спроби
щодо проблеми україномовної термінології з питань тертя та зношування в машинах
були зроблені в Національному авіаційному університеті. В навчально-методичній
літературі подавались російсько (ru) – українсько (uk) – англійська (en) термінологія і
визначення понять (коефіцієнти тертя, спрацювання, стійкість проти спрацювання
тощо) [6,7,8].
Для
технологічних дисциплін спеціальності 13.03.00 «Технічна експлуатація літальних
апаратів і двигунів», спеціалізації 13.03.08 «Технічна експлуатація та ремонт
засобів механізації і автоматизації аеропортів» (напрям вищої базової та
спеціальної освіти 6.1001 «Авіація та космонавтика», спеціальність 7.100108
«Експлуатація авіаційної наземної техніки (АНТ)») таких як «Основи технології
виробництва», «Виробництво і ремонт АНТ», «Взаємозамінність і стандартизація»
був концептуально розроблений термінологічний словник «Виробництво АНТ», який
базувався на стандартизованій термінології міждержавних стандартів з додаванням
україномовних термінів [9,10]. Це дало змогу в подальшому видавати
навчально-методичну літературу українською мовою.
Постановка завдання. Завданням цього повідомлення є порівняння
широковживаної термінології в галузі тертя, зношування, зносоутомних пошкоджень
та руйнувань.
Вирішення
завдання та отримані результати. Одне й те ж явище, судячи з визначення, в
державному стандарті України [11] і міждержавному стандарті СНД [12]
позначається різними термінами. Нижче наведені ці терміни й визначення.
Адгезія в
умовах тертя (коротка форма терміна – адгезія; англійський відповідник (en) – adhesion in friction, adhesion) – явище локального
з’єднання двох твердих тіл, яке відбувається внаслідок дії молекулярних сил під
час тертя.
Схватывание при трении
(краткая форма термина – схватывание; en – adhesion in friction, adhesion) – явление местного соединения двух
твердых тел, происходящего
вследствие действия молекулярних сил при трении.
Слід мати на
увазі, що в публікаціях з цієї проблеми використовуються терміни «схватывание первого рода», «атермическое схватывание», «схватывание второго рода», «тепловое
схватывание» і відповідно «износ схватыванием…».
Згідно з [11] введені наступні тріботехнічні характеристики.
Стійкість до
заїдання (стойкость к заеданию) – властивість трібосистеми працювати
без заїдання під навантаженням.
Теплостійкість
в умовах тертя (теплостойкость при трении) – властивість
трібосистеми працювати без заїдання під час розігрівання.
Згідно зі
словниками [13 – 17] слід вживати такі терміни:
трибо- :
електрика, логія, люмінісенція, метр, метрія, нік, ніка, система, техніка,
хімія.
У той же час
згідно з [11] маємо: трібо- : технічні характеристики, логія (ru – трибология, en – tribology; наука про явища і
закономірності тертя, зношування та взаємодії двох тіл під час їх переміщення
одне відносно одного), техніка (ru –
триботехника, en – tribo-engineering; сукупність знань про
методи і засоби, які використовують у прикладних галузях трібології), система (ru – трибосистема, en – tribological system; сукупність усіх
трібоелементів, що беруть участь у терті і зношуванні, їхніх властивостей і
зв’язків, параметрів, які впливають ззовні на ці трібоелементи, а також
характеристик тертя та зношування), елемент (елемент трібосистеми, ru – трибоэлемент, элемент трибосистемы, en – element of tribological system; тіла, що перебувають
у контакті, мастильний матеріал і навколишнє середовище, які беруть
безпосередню участь у процесі тертя), структура трібосистеми (ru – структура трибосистемы, en – structure of tribological system; елементи трібосистеми, їхні властивості і зв’язки між ними, що виникають
у процесі тертя).
Найбільше
непорозумінь в царині тріботехніки.
Нижче наведені
порівняння стандартизованих термінів з існуючими в офіційно виданих словниках
[18 - 20]:
підшипник –
валниця, вальниця, підчіпник;
підшипник
кочення – підчіпник кочення, вальниця котіння;
роликовий
підшипник – вальниця вальцева;
самоустановний
підшипник ковзання – підшипник-самоуставень;
самозмащувальний
підшипник ковзання – підшипник-самомаз, підшипник самомастивий;
передача
зубчаста – передача трибова, передавач зубчастий, передавач трибовий;
передача
черв’ячна – передача шнекова, передавач черв’ячний тощо.
До речі,
вальниця, підчіпник подаються як діалектичні терміни [16,21].
Висновки.
Викладене вище потребує наступних висновків.
·
Орфографія термінів
(трібо-, трибо-) повинна бути одною.
·
Терміни, встановлені
державними стандартами, є обов’язковими для вживання у всіх нормативних
документах, різновидах літератури та в інших текстах незалежно від категорії та
виду носіїв інформації.
Список літератури
1.
Х. Чихос. Системный аналіз в трибонике/
Пер. с англ. – М.: Мир, 1982. – 352 с.
2.
Дмитриченко М.Ф.,
Мнацаканов Р.Г., Мікосянчик О.О. Триботехніка та основи надійності машин: Навч.
посібник. – К.: Інформавтодор, 2006. – 216 с.
3.
Сосновский Л.А. Основы
трибофатики: Учеб. пособие. Ч. 1 – Гомель: БелГУТ, 2003. – 246 с.
4.
В.Х. Баланін, О.Ф.
Шишков. Оцінювання якості технологічних процесів аеропорту// Матеріали ІV
міжнародної науково-технічної конференції ”Авіа–2002" (23–25 квітня 2002 р.,
Київ). Т. 4. Аеропорти та їх інфраструктура. – К.:НАУ, 2002.– С.43.17–43.19.
5.
Mathews Elizabeth. Provisions for
proficiency in common aviation language to be strengthened// ICAO Journal. –
2000. – 56. – N3. – C. 24-26, 41.
6.
Эксплуатация авиационной наземной
техники: Методические указания по дипломному проектированию/ В.Н. Анпилогов,
В.Х.Баланин, Г.Н.Гелетуха, В.В.Запорожец, Г.А.Санников, В.С.Сухобрус,
С.Ф.Худасова, Д.А.Щербина.–К.:КИИГА, 1993. – 170 с.
7.
Производство и ремонт авиационной
наземной техники: Методические указания и задания на курсовую работу и проект/
В.Н.Анпилогов, В.Х.Баланин, В.В.Запорожец. – К: КИИГА, 1994.–44с.
8.
Производство и ремонт авиационной
наземной техники: Методические указания по курсовому проектированию/
В.В.Запорожец, В.Н.Анпилогов, В.Х.Баланин, Н.А.Давидович. – К : КИИГА, 1994.–76
с.
9.
Анпилогов В.Н.,
Баланин В.Х. Терминологическое обеспечение подготовки
авиационного персонала по эксплуатации
авиационной наземной техники// Науково-методична
конференція ”Проблеми
багатоступеневої підготовки бакалаврів та фахівців з напрямку ”Авіація та
космонавтика” (17–18 жовтня 1995 р., Київ). Тези доповідей. – К.: КМУЦА, 1995.–
С. 44–45.
10.
В.Н.Анпилогов, В.Х.Баланин. Основные положения
терминологического словаря "Производство авиационной наземной техники”// Звітна науково-технічна
конференція наукових колективів університету за 1994 рік (12–14 квітня 1995 р.,
Київ). Тези доповідей. – К.: КМУЦА, 1995.–С. 138.
11.
ДСТУ 2823 – 94. Зносостійкість виробів. Тертя, зношування та мащення. Терміни та
визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 31 с.
12.
ГОСТ 27674 – 88. Трение, изнашивание и смазка. Термины и определения. – М.: Госстандарт СССР, 1992. – 19 с.
13.
Новий словник іншомовних слів: Близько 40 тис. слів і словосполучень/ Л.І.
Шевченко, О.І. Ніка, О.І. Хом’як, А.А. Дем’янюк; За ред. Л.І. Шевченка. – К.:
Арій, 2008. – 672 с.
14.
Орфоепічний словник
української мови: В 2-х т. Близько 140 тис. слів/ Пещак М.М., Русанівський
В.М., Сологуб Н.М. та ін. – К.: Довіра, 2003.
15.
Український орфографічний словник: Близько 172 тис. слів/ В.В. Чумак, І.В. Шевченко, Л.Л. Шевченко, Г.М. Ярун; За ред. В.Г. Скляренка. – Вид. 7-е, переробл. і допов. – К.: Довіра, 2007. – 983 с.
16.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/ Голов. ред. В.Г. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2005. – 1728 с.
17.
Русско-украинский словарь: в 3-х т./ Редкол.:
И.К. Белодед (предс.) и др. – 3-е изд. – К.: Глав. ред. УСЭ. 1988.
18.
Російсько-український науково-технічний словник (30 тис. слів)/ В. Перхач, Б. Кінаш. Під наук. ред. В. Перхача. – Львів: Львівська політехніка, 1997. – 456 с.
19.
Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). – К.: Вирій, Сталкер,
1997. – 256 с.
20.
Новий російсько-український політехнічний словник: 100 тис. термінів і
термінів-словосполучень/ М. Зубков. – Х.: Гриф, 2005. – 952 с.
21.
Російсько-український словник-довідник: Близько 102 тис. слів і словосполучень/ Скопенко О.І., Цимбалюк Т.В. За ред. Бріцина В.М. – К.:
Довіра, 2005. – 942 с. http://www.confcontact.com/2009ip/balanin.htm
|