Про що б не йшлося - зміну клімату, зростання населення,
руйнування довкілля, брак питної води, міста, які стрімко збільшуються,
значною мірою причетні до всіх цих глобальних проблем. «Ми живемо
сьогодні на планеті міст, - каже Руд Шутгоф з Міжнародної ради місцевих
екологічних ініціатив. - У містах живе вже більше половини земного
населення. Міста споживають 70 відсотків усієї енергії й викидають в
атмосферу 80 відсотків усіх парникових газів, які загрожують клімату».
Потрібні центри зеленої економіки
Міжнародна рада місцевих екологічних ініціатив виникла 1990-го року.
Вона на міжнародному рівні представляє інтереси міст, комун та громад,
які вирішили працювати в напрямку захисту довкілля й сталого розвитку.
«Без залучення міст нам не вдасться вирішити глобальних проблем», -
вважає Шутгоф. Водночас експерт вказує й на позитивні аспекти зростання
міст: «Міста – це центри глобальної економіки. Отже, вони з таким самим
успіхом могли б бути й центрами зеленої економіки, яка ощадливо
ставиться до ресурсів, є соціально справедливою й екологічною».
Поки чимало міст задихаються під жерстяною лавиною нескінченного
потоку автомобілів, не знають, куди з усіма господарськими й домашніми
відходами, столиця Швеції продемонструвала, що господарювати можна й
зовсім інакше. На душу населення кожного жителя стокгольмського району
Хаммарбю Шьостад припадає лише три тонни СО2 щорічно. В Німеччині, яка
вкрай серйозно ставиться до екології і де кілька років тому при владі
були «зелені», цей показник дорівнює десятьом тоннам, в США й Австралії
він ще майже вдвічі більший.
Позитивний приклад Стокгольма
Шведи зуміли створити те, що називають «зелена інфраструктура».
Стічні води й відходи переробляються, що дозволяє зменшити обсяги
викидів парникових газів в атмосферу. «Ми використовуємо відходи
домашніх господарств у Стокгольмі й деяких сусідніх комунах, - ділиться
досвідом речник енергетичного підприємства Fortum Єнс Бйорн. - Ми
спалюємо 500 тисяч тонн сміття для виробництва струму, а тепло
використовуємо для опалення. Головна причина, чому Стокгольму надали
титул зеленої столиці Європи 2010-го року, полягає в тому, що ми знайшли
рішення для проблеми домашніх відходів і в дуже екологічний спосіб
перетворюємо його на енергію».
У Стокгольмі вдало переоснастили інфраструктуру. При цьому рівень
життя в місті не став гіршим. Приклад вартий наслідування, вважає
Шутгоф. Нині вже понад один мільярд людей вимушені жити в міських
нетрях, без доступу до чистої води, без каналізації, в затісних
помешканнях. «Ми повинні знайти вирішення проблеми, аби підвищити якість
життя в містах, зробити його безпечнішим і здоровішим, - наголошує
Шутгоф. - Занадто велике скупчення людей, що його можна спостерігати в
країнах, що розвиваються, - це також джерело епідемій та пандемії. За
прикладом не треба й далеко ходити – варто згадати про свинячий грип».
Таким чином перед викликом постали не тільки керівники міст, але й
планувальники.
Автор: Гелле Єппесен / Володимир Медяний
Редактор: Тетяна
Бондаренко
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5484746,00.html
