«Чи треба боротися з матом?» - саме на таке питання у форматі дискусії спробували відповісти студенти і викладачі факультету масових комунікацій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Табуйована лексика заполонила телеекрани, сторінки книг і газет. Завдяки засобам масової інформаціі кожен з нас знає про насущні проблеми сучасності: СНІД, наркоманія. Але мало хто замислюється над тим, що разом із соціальними хворобами суспільства хворіє наша мова. Сьогодні більшість сфер українського життя заполонило лихослів`я. Обсценна лексика – норма повсякденного спілкування.

Свою точку зору з цього питання представили гості з дружнього з Далівским університетом внз - викладач, кандидат наук Валерій Ковальов і студентка Юлія Низкодуб, завдяки зусиллям якої було проведено соціологічне дослідження, що мало на меті проаналізувати ставлення до мату серед молоді України. До речі, результати виявилися доволі цікавими: з’ясувалося, що деколи і жіноча половина опитаних лояльно ставиться до нецензурних слів. Що думають із цього приводу письменники і вчені лінгвісти повідомили доповідачі: кандидат філологічних наук Іда Абрамець, доцент кафедри соціології Наталія Крупєніна та декан факультету масових комунікацій Тетяна Міронова. Пожвавлення в аудиторії викликала майстерна «презентація» «Словарей русского мата» студентки третього курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування» Ольги Волкової.

До подиву багатьох, лексикографія продовжує «витворяти» нові вирази на мовних теренах. «Лише словник «Ругайтесь правильно» Леона Арбатського має право на життя»,  сказала ініціатор зустрічі, Іда Абрамець (до речі, уся організаційна робота була виконана студентами групи МК-271). Щоб показати на практиці, як треба «правильно лаятися», не виходячи за межі пристойності, студенти, учасники поетичного клубу «Ліра», прочитали уривок з твору А.Вознесенського «Оза». У дискусії виступили студенти різних спеціальностей: Євген Григоренко з факультету комп’ютерних наук, майбутні журналісти Дмитро Петров та Андрій Іслямов, соціологи Дарина Дринкіна та інші. Були активними і першокурсники Дарина Чумейка, Ігор Рец.

Мат є негативною складовою нашої мови, але поряд з тим і невід’ємною. Молодим людям треба замислюватися над тим, що вони говорять. Мат – це давно не модно. Цілий світ за мить не зміниш… Але якщо дуже хочеш, треба починати з себе.

Інформацію підготував Максим Діптан, студент ІІ курсу факультету масових комунікацій спеціальності «Журналістика»